Піші прогулянки
Вказівка: за допомогою Wazeт введіть Мево Бейтар
Припаркуйте автомобіль на автозаправній станції біля входу у поселення і пройдіть вздовж огорожі, яка його оточує, до воріт, що ведуть на асфальтовану дорогу (будь ласка, попередньо зв'яжіться з охороною поселення і повідомте їх про свій приїзд).
Асфальтована дорога веде на захід до розв'язки. Оберіть стежку, яка повертає на північ через долину.
Метрів через 200 вздовзж синього довгого знаку ви пройдете фонтан Ейн Місла. Коли дійдете до руїн, поверніть ліворуч за знаком і йдіть вниз до струмка Йоель.
У минулому ця дорога використовувалась в якості під'їзду до стародавнього арабського села Рас Абу Аммар.
Праворуч від дороги ви побачите поховальні печери, висічені у камені.
Русло струмка Йоель повністю вкрито кущами малини.
Якщо йти вздовж русла, то можна вийти до басейна, який збирає воду для фонтану.Біля басейну розташований висічений у скелі меморіал,
присвячений Йоелю Бен-Єгуді Потповичу, учаснику Мево Бейтар, якого було вбито у 1950 році.
Фонтан і струмок названі на його честь.
Довідка: Ейн Йоель розташований у підніжжя Хар Рефайм. У басейн у формі циліндру вода подається по пластикових трубах.
Басейн зроблений з бетону, а зверху вкритий бетонним дахом.
Вода в ньому досить прохолодна.
Біля басейну росте дерево, яке схилилось на башту. По дереву можна залізти на дах башти, пройти через прохід і спустити в басейн залізні сходи.
Поплававши у воді, ви зможете поніжитись на сонечку на даху башти і насолодитися чудовим краєвидом.
Біля фонтану знаходяться руїни старого села рас Абу Аммар.
Це було вороже арабське село, яке покинули і зруйнували після Війни за незалежність у 1948 році.
У камені й досі можна знайти поховальні печери.Русло струмка поросле зеленню і квітне увесь рік.
Все завдяки підземним водам, які прилягають близько до поверхні.
Жителі Мево Бейтар використовували воду з фонтану Ейн Йоель, допоки в околицях не збудували сучасний водопровід.
Поселення Бар Гіора
Бар Гіора було названо на честь Шимона Бар Гіора, одного з єврейських героїв, які боролись у великому повстанні проти римлян у 66 р. н.е.
Бар Гіора — це Мошав «Поалім» в Іудейських горах.
Він належить організації «Звільнені ферми Бейтару» у регіональному муніципалітеті Мате Йехуда.
Він був заснований у 1950 році в якості робочого табору для іммігрантів з Марокко, які назвали його «Ейтаним».
Він знаходився на місці арабського села «Ітаб», яке існувало до Війни за незалежність.
Лише у 1954 році табір став Мошавом.
За 2 км на південь знаходиться залізничний вокзал, що мав назву «Даїр Аль Шаїх» на честь арабського села, яке було тут раніше. Після становлення держави Ізраїль його перейменували на вокзал Бар Гіора.
До приїзду іммігрантів з Марокко у період британського мандату ця місцевість була зоною відпочинку і мала назву Алар Кемп на честь арабського села, яке існувало тут до Війни за незалежність.
Село знаходилось на околицях сучасного поселення Мата, сусіда села Бар Гіора.
Останній етап боротьби у Війні за незалежність характеризувався наступом по всіх фронтах, що дало змогу до завершення війни розширити територію Ізраїлю.
В «Операції Гора» (Мивца ХаХар) АОІ захопила долину Ела, яка була частиною арабської держави, і таким чином розширила Єрусалимський коридор, яким володіла.
Бій розпочався у «Загальному опорному пункті» (сьогодні Бейт Шемеш) на захід від арабського села Дір Абан (сьогодні Махсея).
Бригада Харель захопила арабські села в околицях, а 5-тий полк, до складу якого входили групи В та С, і 10-та бригада пішли далі і захопили велике село Бейт Натіф, через яке декількома місяцями раніше загинула єврейська дивізія.
Пізніше група С також захопила Даїр Аль Шаїх, Бейт Ітаб та Джараш.
4-та бригада захопила Даїр Ель Хава, на місці якого сьогодні знаходиться Бар Гіора.