Нове в фортецях Тель-Арад

У Національному парку Тель-Арад представлена незвичайна історія великого міста в пустелі Негев за часів раннього Бронзового століття, єдиного в своєму роді. Ви також побачите Пагорб Фортець, що відноситься до біблійних часів. Також ви можете познайомитися з цікавою системою водопостачання.

Основні визначні пам'ятки: Місто раннього Бронзового століття Будинок Араду Древня система водопостачання Храм часів першого Храму Ізраїльська фортеця Оглядовий майданчик З вершини фортеці відкривається чудовий вид на Іудейську пустелю. Заходи Управління національних парків Ізраїлю щодо поліпшення обслуговування відвідувачів та збереження об'єкта Управління національних парків Ізраїлю упорядкувало парковку, встановило туалети і пояснювальні знаки.

Управління законсервувало та реставрувало храм і систему водопостачання Пагорбу Фортець. На парковці є крита зона з матрацами, туалетами, гарячим душем, зоною для готування, кафетерієм, освітленням і зарядними роз'ємами для мобільних пристроїв. Як туди дістатися На розв'язці Тель-Арад (дорога 31, роз'їзд Арад-Шокед) поверніть на північ, на дорогу 2808. Продовжуйте нею рухатися 2 км, і ви потрапите до Національного парку Тель-Арад. Додаткова інформація У період раннього Бронзового століття (3300-2200 рр. до н.е.) Тель-Арад був єдиним великим містом в Негеві.

Жителі жили з того, що давало їм сільське господарство і торгівля. Вони вирощували овець і велику рогату худобу, пшеницю, ячмінь, горох, нут і оливки. Вони торгували з іншими ханаанськими містами і Єгиптом, про що свідчать горщики єгипетського походження, знайдені на пагорбі. Арад міг стояти на Мідному шляху, по якому до Єгипту надходив метал в країн Близького Сходу. Ханаанский Арад був покинутий в 2600 до н.е. з невідомих причин. Ханаанский Арад мав дві вуличні мережі. Перша йшла контурними лініями паралельно міським стінам, друга спускалася в нижню частину міста і до головного водосховища. В ізраілітський період (1200 р.до н.е.) фортецю перебудовували шість разів – кожен раз на руїнах попередньої. На подвір'ї фортеці виявлено храм. У 2014 році було завершено проект реконструкції та консервації, то ж тепер храм та система водопостачання постають у всій своїй величі. У центрі ізраїлітської фортеці можна побачити залишки вежі елліністичного періоду. Маршрут Пагорб Фортець На Пагорб Фортець можна потрапити на машині брукованою дорогою або пішки від Ханаанського міста. Вхід на Пагорб фортець знаходиться коло східних стін.

Головний новий елемент об'єкту – відреставрований храм та система водопостачання, тепер відкриті для відвідувачів. Храм знаходиться в північно-західній частині фортеці. Це іудейський храм, який використовували з IX до кінця VIII ст. до н.е. Це єдиний знайдений храм періоду Царства. Він побудований за планом Храму царя Соломона (як описано в Біблії). Храм складається з трьох частин: притвор, святилище з невеликою нішею на захід і Святая Святих. У дворі стоїть вівтар, побудований з невеликих каменів та землі і обкладений неотесаними камінням. Вівтар відповідає біблійним заборонам на будівництво вівтарів з каменів, оброблених металевими інструментами. «Якщо ж будеш робити Мені жертовник з каменів, то не будеш будувати його з саме з обтесаних, бо занапастиш їх, як скоро покладеш на них тесло своє» - Вихід 20:25. Судячи з усього, пожертви приносили на пласкому камені, що ставився на вівтар. Біля вівтаря знайдені кістки, в основному овечі. У Святая Святих знайдено два кадильні вівтарі різної висоти з обробленого вапняку. Також були знайдені два кам'яні надгробки, один з яких вмуровано в стіну. Оскільки тут були знайдені черепки з іменами відомих родин священнослужителів Мерамот і Пашкур, дослідники вважають, що в храмі поклонялися Богу Ізраїлю.

У VIII ст. до н.е. служіння в храмі припинилося, а вся місцина опинилася під шаром пилу. Фортеця виконувала свою функцію до руйнування Першого Храму. Вважається, що храмом перестали користуватися через релігійні реформ часів Єзекії та Йосипа. Поруч з храмом були вириті великі підземні водосховища. До них підведено канал, прорубаний в камені через західну стіну. Нещодавно в ході розкопок була виявлена стародавня система водопостачання. Управління природи і парків встановило сходи, щоб відвідувачі могли безпечно спуститися в водосховище. У фортеці знайдено 100 остраконів (глиняних черепків з написами) різних періодів. 85 з них містили написи арамейською мовою, інші – грецькою та на івриті. На 17 остраконах є написи на івриті, імовірно часів царя Іоакима (608 - 598 рр. до н.е.). Схоже, в 599 році до н.е. на Іудею напали кочівники за підтримки вавилонського царя Навуходоносора II. Едоміти скористалися слабкою захищеністю Іудеї і через Негев просунулися на північ. Черепки тих часів присвячені розподілу їжі, вміщують прохання про підкріплення та слугують свідченням на користь версії, що фортеця була населена аж до свого знищення.

Ханаанський Арад Маршрут починається в центральному водосховищі, яке розташоване в нижній частині міста, завдяки чому в ньому збиралася дощова вода. У його центрі вирито глибокий колодязь. Водосховище використовувалося весь час, поки в місті було населення, а щодо віку колодязя є різні думки. Вода з нього використовувалася в фортеці на вершині пагорба, куди її імовірно транспортували на спинах тварин. Від водосховища ми йдемо на південь вздовж стін міста. Ханаанський Арад оточувала могутня стіна довжиною 1,2 км та 2,4 м завтовшки, з воротами,
хвіртками і рельєфними закругленими вежами. Стіна в цілому повторює лінію вододілу пагорба. Маршрут продовжується житловим районом. Будинки Араду побудовані в єдиному стилі, який в археології так і називається - арадскій будинок. Арадскій будинок – простора кам'яниця, перший поверх якої нижче рівня землі. При вході треба спуститися на одну-дві сходинки в зал. Уздовж стін встановлені кам'яні лави. У центрі залу є кам'яна підвалина, на якій імовірно стояв дерев'яний стовп, що підпирав плаский дах.

Крім залу, одна або дві кімнати служили кухнею та складським приміщенням. Біля будинків був двір для худоби і домашніх робіт. Звідси маршрут виходить за межі стіни і повертається в місто через західні ворота. За воротами видно залишки палацу. Палац являв собою закриту конструкцію з центральним залом і декількома кімнатами. Його розташування між західними воротами і водосховищем свідчить про керівне призначення цієї споруди. Маршрут веде в північно-східну частину міста, до священної зони, оточеної стінами, що включає кілька храмів. Особливе зацікавлення викликають два з них: великий храм в західній частині зони та прилеглий невеликий крам по сусідству. У храмах знайдені кам'яні надгробки, вівтарі та церемоніальні чаші для служінь. Звідси ми повертаємося на парковку Національного парку Тель-Арад.